Спочатку все було добре. Ми з дружиною чудово розуміли один одного. У нас навіть хобі загальне було – ми з нею разом марафони пробігали. Але на шостий рік наших відносин почалися якісь труднощі. Всі приїлося, хотілося якось розвіятися. І після роботи я почав ходити по барах, клубах, знайомитися з новими людьми. Заявив дружині, що мені треба відпочити. Але мости остаточно спалювати не став, а продовжив жити з нею. Коротше, дуже зручно влаштувався. Звичайно, почалися нескінченні ска ндали, лайка. Але все це мене тільки більше н апружувало і робило ситуацію гірше.
І я продовжив цей спосіб життя. Я вів себе як хлопчисько. Щовечора відвідував клуби, випивав, фліртував з дівчатами. А дружині говорив, що гуляв з друзями. Одного разу я так нап ився, що здавалася по венах тече алкоголь. У цей вечір я познайомився з дівчиною. Зрадив дружині і не прийшов додому. Так і закрутиться мій роман. Дружина вже тоді звикла до моїх витівок, але коли я не повернувся додому, то дуже переживала за мене. Місця собі не знаходила. Але під ранок я зволив прийти.
Я не привітався і навіть не вибачився, хоча добре бачив її стан. І прямо з порога заявив, що розлучаюся з нею. Це було другим великим уд аром для неї. Я швиденько зібрав речі і пішов до тієї дівчини, з якою лише недавно познайомився. Ми жили з нею в орендованій квартирі, за яку платив я. Вона була, як ковток свіжого повітря, якого мені так не вистачало. Ми насолоджувалися життям: гуляли, веселилися на повну котушку. Все було навіть краще, ніж я міг собі уявити. Поки у мене не стався се рц евий нап ад. Я потрапив до лі карні. Лі карі сказали, що причиною швидше за все послужив мій розгульний спосіб життя.
Загалом мені необхідно було цілих два місяці пролежати в лі карні і отримати відповідне лі кування. Як не дивно, моя дівчина спочатку відвідувала мене, а потім її і сліду не було. Тому що я більше не міг платити за квартиру. Лі кування обходилося дуже дорого. І тут я зрозумів життя. Я зрозумів, що веселитися і гуляти з тобою особливих труднощів не становить і на це все мастаки, а підтримати у важкий момент мало хто може. Але чого я вже точно не очікував так це того, що дружина прийде мене провідати. Вона як дізналася, що я потрапив до лі карні, так відразу і прийшла до мене. І тут я зрозумів, яким дурнем я був…