Ми з Мишком відсвяткували мій двадцятий день народження. Він влаштував мені приголомшливу вечірку. Мишко запросив мене на вечерю до ресторану. Він подарував мені подарунок і великий букет квітів. Ми були знайомі лише три місяці. Інших гостей не було. Були лише він і я. Ми поїли, а потім чекали на десерт. Потягували вино та вели приємну бесіду. Потім йому зателефонували. Він вибачився, вийшов і взяв слухавку. За кілька хвилин він повернувся. Мишко був явно чимось стурбований, але запевнив мене, що все гаразд. Це було найкраще святкування дня народження у моєму житті. Він був дуже приємним. Цього дня я уявляла, як проведу решту життя з ним, святкуючи дні народження. Я не знаю точно, що станеться далі, але наступні сім років проводила дні народження з Михайлом.
Через місяць після мого дня народження він представив мене своїй сім’ї: своєму батькові-пенсіонеру, який старший за свою дружину на 11 років, а також своїй мамі та бабусі. У нього також є тітка і дядько, яких я бачила лише один раз. – Це з цієї причини ти, Мишко, відмовився ремонтувати наш інтернет? — Запитала мама. Для мене нічого не мало сенсу. І він відповів особисто мамі. А потім розповів, що мама зв’язалася з ним у мій день народження та блаrала його приїхати, бо в них вдома пропав інтернет. Він же відмо вився прийти, заявивши, що проводить день народження зі своєю дівчиною. Мене одразу ж знен авиділи. Після цього контакт із сім’єю Міші швидко поrіршився. Вони постійно намагалися якось обра зити мене. Коли бабуся бачила мене, вона голосно зітхала і говорила, яка прекрасна дівчина була та, з якою він зустрічався до мене. Батько Михайла, навпаки, зазвичай мовчав.
У мене склалося враження, що його нічого не цікавило. Мишко заслуговує на похвалу за те, що поклав край образам бабусі та мами на мою адресу. Але він не завжди був поряд. Потім ми припинили так часто приходити до його сім’ї. Він бачив, що ставлення мами та бабусі до мене не змінилося. Зрештою я перестала до них приходити. Мишко тепер ходить лише в окремих випадках. Ми з ним вирішили відзначити мій 24 день народження нестандартно. Ми з Мишком зупинилися у чудовому сільському котеджі. Ми плавали і каталися на човнах, а потім сиділи біля вогнища і говорили про все на світі. Того дивовижного вечора він зробив мені пропозицію. Коли ми повернулися до міста, бабуся вибу хнула жах ливою тира дою. Вона дуже хотіла побачити свою дочку і припускала, що він відвезе її. Мишко, навпаки, не відповідав на її дзвінки. Він повідомив бабусі, що я маю сьогодні день народження. І бабуся спитала: -А Скільки тобі зараз років?
— 24! — Це навіть не кругле число! Через два місяці ми побралися. Бабуся та мама Миші були жахливі під час нашого весілля. Вони привітали мене, коли побачили у весільній сукні. Потім вони відвернулися і стали говорити при мені, як би гарно виглядала в цій сукні колишня дівчина Миші: адже вона була красивіша за мене і більше підходила Міші. Я заnлакала. Я була спустошена! Він дізнався про це і почав свар итися через мене зі своєю мамою та бабусею. Під час весілля вони сиділи мовчки. Мені щойно виповнилося 27 років. Нашій дочці два роки. Мишко не спілкується з бабусею та мамою з того часу, як вони зруйн ували наше весілля. Він сказав, що не спілкуватиметься з ними, поки вони не вибачаться переді мною. Але його бабуся та мама nроти. Ми не спілкуємось із ними вже три роки. Але найбільше мене здивував тато Михайло. Він виявився чудовим дідусем. Він часто відвідує нас. Кіра його просто обожнює. Його дружина та теща намагалися перешкоджати його візитам до нас. Тоді мій свекор nригрозив їм розл ученням, і вони заспокоїлися.