Свекруха зм усила чоловіка назвати внучку своїм ім’ям. У нас з чоловіком завжди були чудові відносини. Ми познайомилися, ще будучи студентами, закохалися один в одного з першого погляду і одружилися. Спочатку ми, звичайно ж, жили в студентському гуртожитку, і життя наше було прекрасним. Але після закінчення університету, мені довелося зробити все, щоб жити окремо від свекрухи, тому що вона дуже владна жінка і для мене це було життєвою необхідністю. Не скажу, що наше життя дуже вже змінилася в гіршу сторону після цього. Ми продовжували любити і піклуватися один про одного, але я весь час відчувала, що повинна буду захищати сім’ю від втручання свекрухи.
Моя свекруха звикла підпорядковувати всіх оточуючих своїй волі і ставиться до людей як до рабів. Я завжди давала їй зрозуміти, що зі мною це не пройде, і я зроблю все для того, щоб в мою сім’ю і в мої відносини з чоловіком ніхто не втручався. На якийсь час, як мені здалося, свекруха заспокоїлася. Однак люди не змінюються, і я чекала того моменту, коли вона знову візьметься за старе. Коли я заваrrітніла, цей момент настав. Свекруха постійно намагалася нав’язати мені свій досвід і звички, давала якісь непотрібні поради. Я ніколи не показувала свого несх валення, але її поведінка вив одила мене з себе. Моя ваrітність, на щастя, пройшла дуже легко.
У мене не виникало ніяких сkладнощів, і я ходила до ліkаря тільки в міру потреби. Коли я наро дила, то чоловік, звичайно ж, прийшов нас зустрічати, і відвіз додому. Нам залишалося тільки оформити свідоцтво про наро дження нашої маляти, і так як я була дуже втомленою, попросила про це чоловіка. Ми вже заздалегідь вибрали ім’я. Але коли я побачила свідоцтво про наро дження моєї дитини, то втратила дар мови. Виявилося, що чоловік по дорозі забіг до матері і та, в nомсту мені, вмовила його назвати дівчинку своїм ім’ям. Чоловік піддався-і тепер я не знаю, як пробачити йому цю зра ду.