Зоя Макарівна виховала чотирьох дітей: двоє синів, яких називала соколами, і дві дочки-принцеси. Крутилася мати, як білка в колесі. Про себе не думала — тільки про дітей. Чоловіка мала хіба в паспорті, тому що він жив своїм життям, а Зоя не хотіла виносити на люди те, що накипіло на її серці. Тішила себе надією, що … Read more
У мене була призначена зустріч з Машею, моєю першою любов’ю. За моїми підрахунками, їй має бути тридцять дев’ять. Сподіваюся, вона все та сама красуня, як і в «молодості». Наприкінці кафе сиділа вона, мені здалося, що вона стала ще кращою. – Привіт Маш. — мовив я. Але моя короткозорість дала про себе знати. Переді мною була … Read more
Всього три дні залишалося до весілля, коли наречений мене кинув. Без пояснень, без свароk, просто зник, а незабаром з’ясувалося, що він одружився. А я поїхала вчитися на фельдшера. У навчання вчепилася, як в рятувальний круг. За роки навчання місто не стало мені рідним і повернутися додому було природно і просто. Душевні рани давно зарубцювалися, робота … Read more
Надя стояла біля весільної арки, тримаючи в руках телефон. Її очі були на моkрому місці, але, на жаль, вони не були сповнені сльо зами щастя. Про цей день вона мріяла все життя. Він мав бути одним із найщасливіших у житті Надії. Ось вона стояла в білій сукні, всі родичі в гарних вбраннях сиділи і милувалися … Read more
Майбутнього чоловіка я зустріла під час навчання в університеті. Андрій був на кілька років старший, працював у солідній фірмі, жив із батьками та збирав гроші на власне житло. Через кілька місяців після знайомства ми почали зустрічатися, а коли я закінчила університет, то почали жити разом на орендованій квартирі. Сама я з маленького селища, тож після … Read more
Коли я прийшла до мами, вона якраз удома прибирала. Мені 35 років, але я завжди приходжу до мами за порадою, коли мені важко. Мама у мене – дуже розумна жінка, з татом прожили 40 років. — Мамо, ти одна? — Запитала я з порога. Мама запропонувала мені увійти, вона одразу помітила, що зі мною щось … Read more
Не вдячна вона, що з неї взяти, – розводить руками Ганна Анатоліївна, – інша б на її місці раділа, що їй такі умови створені, допомагала б… А ця… Тьху… Поки не показала їй, що у житті не все просто так дістається, не розуміла, на ївна. Ганна Анатоліївна із чоловіком жили у невеликій двокімнатній квартирі. У … Read more
У 35 я вийшла заміж, моєму обранцю було 24. Але ми любили один одного і не звертали уваги на чужі думки. Через півроку після весілля народилися Лизонька та Лідочка. Володя любив дівчаток. Потім усе пішло якось негаразд. Володя дедалі частіше став затримуватись на роботі. Іноді не ночував. Я розуміла він старається для нас з дівчатками. … Read more
— Чуєш, Наташка! — kричала того дня через паркан сусідка Мариня. — Де мій Василь нещодавно зник. Деколи не ти його nереманила до себе? — Якби я хотіла nереманити твого Василя, то я б його забрала ще в тебе, — віджартувалась спокійно Наталя. — А старий — він мені не потрібний тепер, свого такого ж … Read more
Фаїна була невдачливою жінкою. На вигляд вона була дуже гарною: глибокі медові очі, гарна постать, акуратні риси обличчя. Характером вона теж задалася. Але ось не щастило їй у житті. Чоловіка не ста ло в молодості, а єдиний син виріс ду рником. Фаїна думала, на якому повороті вона звернула не туди. Чи коли працювала 24 години … Read more