Моя сестра з чоловіком жили у його батьків в трикімнатній квартирі. Жили дружно: квартира була велика і місця вистачало всім. З батьками конфліктів не було, вони обидва були на пенсії, цілими днями були вдома. Їх день складався з перегляду телевізора і іноді прогулянок в місцевому парку. Моя сестра займалася дитиною і будинkом. Коли їй запропонували вийти з декрету на добре оплачувану роботу, вона всерйоз задумалася, як вчинити. Грошей було мало, але дитина була маленькою. Вони вирішили порадитися з батьками. Дідусь і бабуся були тільки раді, і турботу про онука взяли на себе.
Чоловік теж погодився і підтримав її. Моя сестра з легкістю знайшла спільну мову з новим колективом. І зарплата її цілком влаштовувала, і робота подобалася. Сім’я була щаслива: додаткові кошти в сімейний бюджет, покупки для всіх, подарунки та розваги для сина. Одного разу моя сестра повернулася з роботи і побачила на столі папірець, а на ньому була вказана сума. Як виявилося, це оплата за час, проведений з онуком. Кругленька сума була тільки за нагляд, адже моя сестра з чоловіком купу
вали продукти, оплачували комунальні платежі. Вони були шоковані і припустити не могли, що бабуся з дідусем так могли з ними вчинити. Адже з самого початку ніяких розмов про оплату не було, та й онук не чужий. А за таку суму можна і няню найняти або в приватний садок записати, де все було б на вищому рівні. Вони вирішили жити окремо, взяли квартиру в іпотеку і найняли няню. Чоловікові довелося шукати додаткову роботу, щоб встигати покривати нові витрати. А з батьками стосунки зіпсувалися, адже не справедливо так чинити з власним сином. Їм було прикро.