До того, як стати мамою, у мене була досить успішна кар’єра. Працювала я за трьох і швидко міркувала, тому начальник від верто засумував, коли я сказала про свою вагітність. Мені і самій нелегко було уявити себе домогосподаркою. Але дитина була запланована і бажана. І тепер мені незрозуміло, як я могла бути щаслива без неї. Мій синок-моє сонечко, моя радість! Моє все! І не кажіть мені, що дитина-це велика відповідальність, безсонні ночі, хрон ічна втома і страх за її здоров’я. Все це має місце бути. Але його посмішка, його ручки, що обіймають мою шию і його радість, від якогось дріб’язкового сюрпризу, перекривають все інше. Марку вже три роки, і я не можу собі уявити, що зможу розлучитися з ним хоч на годину.
Тому на роботу виходити я не поспішаю. Чоловік заробляє не дуже багато. Але я вмію економити, тому нам вистачає. Мені подобається бути мамою, мені подобається бути дружиною, зустрічати чоловіка з роботи, годувати його. Розповідати йому, як ми з Маркушею провели день, чому навчилися, які перли він видав. Але останнім часом стала помічати, що чоловік ревнує мене до дитини. І його до мене теж. Я проводжу з дитиною весь день. Це ж очевидно, що він до мене більше буде прив’язаний. Я намагаюся пояснити це чоловікові, але він продовжує вважати, що я підриваю його авторитет, а то і зовсім налаштовую сина проти нього. Яка дурниця! Чим дутися, краще б побільше грав з дитиною. Чоловік вважає, що мені слід знову піти працювати, а дитину віддати в дитячий сад. Я до цього ще не готова.
По-перше, я не можу не бачити дитину цілий день.По-друге, я максималістка, якщо у мене буде робота, а повинна буду віддатися їй цілком, а на сьогоднішній день це просто неможливо. Як я зможу зосередитися на роботі, якщо весь день буду думати про дитину?Чоловік, зрозумівши, що сам мене переконати не зуміє, залучив до вирішення розбіжностей свою матір. Та теж стверджує, що я роблю з Марка маминого синочка. І щоб цього уникнути, вона погодилася піти з роботи, щоб бути на підхваті, коли виникне така необхідність: забрати дитину з садка, сидіти з ним, коли він за хворіє… Вона хоче замінити собою мене? Серйозно? Як вони з чоловіком можуть думати, що бабуся для дитини краще мами?