Ми з чоловіком живемо в приватному будинку вже років 7. У дворі у нас є так звана «літня кухня», яка довгий час була захаращена тим, що дарувати соромно, викидати шkода. Цього року в квітні чоловік вирішив подарувати кухні друге життя-прибрав, очистив, облаштував за своєю зручністю. Тепер тут він збирає друзів, вони грають в карти, нарди або в шашки. Зізнаюся, я шалено задоволена цим. Нехай краще чоловік буде перед моїми очима, ніж в гаражі у друга або в інших незрозумілих місцях.
На кухні є електрика, газ, але немає води, так що мені особливо і незручно було там готувати, адже за водою я постійно бігала в будинок, а брудний посуд в кінці несла туди ж. Спершу мені було соромно говорити чоловікові, що мені не зовсім подобається наша літня кухня, адже він її побудував, але потім чоловік сам перетворив кухню в «свою територію». В один прекрасний літній день чоловік сидів зі своїми друзями в своїй «чоловічий барлозі», як мою колишню кухню називають його друзі, грав, якщо не помиляюсь, у карти і попивав содовий напій.
Нічого не віщувало біди, але очікувати підступу варто було, не могло ж все йти так гладко і без пригод. Саме в цей момент мені подзвонила свекруха і попросила передати телефон чоловікові — його телефон був відключений, так як сіла зарядка. Я, нічого не підозрюючи, сказала, що він грає в карти з друзями. Свекруха почала обурюватися: як це я відпустила чоловіка кудись без себе.
На її думку, чоловіка потрібно тримати на повідку ближче до себе, адже такими темпами і до зради недалеко. До речі, вона сказала, що в разі зради винною буду саме я – не встежила. З цього моменту наші відносини зі свекрухою почали стрімко псуватися, адже з кожним таким разом вона покривала мене все новими звинуваченнями. Мені цікаво, як вона представляє «стеження» за моїм чоловіком з мого боку, якщо людині вже 40 років, до того ж він не робить нічого забороненого, просто проводить час з друзями у нас у дворі. Мораль цієї байки така: чим менше знає свекруха, тим міцніше спить вся сім’я.