Зібралася компанія із п’ятьох людей. У нас був чудовий привід, у моїх двох друзів наро дилися діти. З різницею лише за два дні. Ми святкували майже до ранку. Я щиро радів за них, сам знаю, що таке стати батьком. Наступного дня Паша та Коля поїхали забирати своїх дружин та дітей з полоrового будинку. Гарно прикрасили машину, купили величезні букети та кулі. Навіть пропали на кілька днів, не відходили від малечі ні на хвилину. Незабаром мені зателефонував Паша і почав просити про зустріч, дуже нер вував. Я зляkався. Він приїхав до мене, цього дня нікого не було, і ми могли спокійно поговорити.
Коли друг почав розповідати мені про свою проблему, я почав дуже голосно сміятися. Він сказав, що не бачить схожості між собою та сином. Говорить, нібито все інше. Ніс, овал обличчя, губи. Я йому пояснив, що народжені діти спочатку бувають опухлі та червоні, він ще зовсім маленький. Але Паша був упевнений у своїх словах, не слухав дружину та маму. Його неможливо було переконати. Зрештою, я сказав йому, щоб він зробив тест на батьківство, щоб заспокоїти свою душу. Якщо в нього такі думки з’явилися, можливо є якийсь привід. Хоча я був певен, що бути такого не може, бо особисто знайомий з Аліною, вона з доброї, скоромної сім’ї.
Не було сенсу дурити Пашу, вона не здатна на таке. Звісно, дружина поrано відреагує на таку новину. Виходить, що чоловік їй не довіряє. А я завжди казав, що треба спочатку побудувати довірчі стосунки, потім уже сім’ю створювати та дітей заводити. Тоді й сварок не буде. Погані думки не покидали Пашу, і він вирішив зробити тест і переконався у спорідненості. Дружина тривалий час була обра жена на нього. Але потім все налагодилося. Вона розуміла, що це їхня перша дитина, і, швидше за все, чоловік від переживань придумував собі дурниць.