Мого брата я знаю добре, і скільки я його пам’ятаю, він завжди був далеко не найкращим прикладом наслідування… ну, за людськими якостями. Брат часто брехав, зраджував, лицемірив, і все це він робив заради свого ж блага і взагалі не дбав про почуття інших. Я ще тоді уявляв, яким же жа хливим чоловіком і, боронь Господь, батьком він стане, враховуючи, що він уже з 17 років почав регулярно випивати.
Я до кінця сподівався, що сім’ю він просто не зможе завести, ось тільки зовнішність і шарм у нього були що треба, і дівчина, а незабаром і дружина в нього знайшлася швидkо. Мої побоювання справдилися. У їхньому шлюбі все йшло гладко… цілий місяць! Знаючи брата, я здогадувався, що рано чи пізно цей шлюб стане капканом для бід ної дівчини, і майбутніх дітей, які не змусили на себе довго чекати, адже братова дружина заваrітніла через два місяці після весілля. Дитина наро дилася здо рова все було нормально, і ось після народ ження дитини новин від них довго не було. Загалом ніяких.
Через це я почав хвилю ватись і вирішив відвідати сім’ю брата. Будинок був у жа хливому стані: все було брудним, у деяких куточках будинку були уламки розбитих тарілок, було зрозуміло: це справа рук брата, який у неадекватному стані часто бешкетував. Трохи поговоривши з його дружиною, ми вирішили, що їй потрібно кинути брата, а фі нансове забезпечення племінника я брав на себе, адже дівчина не мала іншої людини, яка б могла забезпечити грошима. З того часу племінником займаюся я, а від брата новин немає, але я впевнений, що дні він проводить у компанії товаришів по чарці.