У Катерини зі свекрухою з самого початку склалися дуже теплі стосунkи. Вона в першу ж зустріч обняла Катю і заnлакала: — Я так давно мріяла про доньку! У Каті мами не було, тому вона охоче потягнулася до теплої і доброї жінки. Свекруха жила в селі, давно була на пенсії, але все ще працювала бухгалтером. Але коли наро дилися онуки, приїхала в місто, щоб молодим з дітьми доnомагати. Катя їй була вдячна. Вона і сама із задоволенням їхала до Антоніни в село, по господарству доnомагала. Тільки їй не подобалося там бувати взимку, адже не було опалення і води.
Катя вмовляла свекруху переїхати в місто, розраховуючи на доnомогу з онуками, вона була вагітна третьою дитиною. Свекруха спочатку відмовлялася, але її, врешті-решт, вмовили. Син додав трохи грошей, і їй придбали однокімнатну квартиру в сусідньому будинку. Спочатку Антоніна дуже доnомагала Каті по дому і з дітьми, потім вона навчилася користуватися Інтернетом, завела подруг, стала пропадати в театрах і музеях. А потім і зовсім вирішила влаштуватися на роботу, щоб фі нансувати свої хотілки. Дізнавшись про це, Катя образилася. Катерина повернулася додому заnлакана. Чоловік стривожився. — Ти з мамою посварилася чи що? — Ні, — схлипнула Катя.
— Просто ми їй не потрібні, у неї тепер свої захоплення. Проміняла нас на подруг! А як же ми з дітьми? Як ми без неї будемо? Катя була схожа на скривджену дитину. Чоловік її обійняв. — Кать, ми ж дітей не для неї народ жували. Вона має право жити, як їй хочеться, до того ж у неї життя не було. Вона це заслужила. Катя притихла, слухаючи історію. — Тато наш пив і гуляв, мама одна тягла на собі господарство і нас з братом, їй дуже важко доводилося. Думаю, зараз вона має право пожити для себе. — А я й не знала… Катя, дізнавшись про це, перестала ображатися на свекруху.