Схоже, вперше за 26 років мені потрібна порада щодо виховання сина.Моєму сину, Сергію, 26. Рік тому він познайомив мене зі своєю дівчиною, Інною, якій 22, але за відчуттями їй не більше 14.Інна дівчина приємна у спілкуванні, але жахлива у господарстві. Я не уявляю, як мій син взагалі живе із нею. Я офіційно плачу за квартиру сина. Він там уже мешкає з Інною. І якщо раніше син свою зарплату ділив на різні сфери життя, у тому числі й відводив частину на оренду житла, то тепер усі гроші йдуть на одну Інну.
Дівчина купує нову пару взуття щомісяця, бере собі вбрання, дорогу косметику, сумочки, аксесуари тощо. Справа в тому, що вона не працювала в житті і не збирається працювати ще довго, адже не королівська ця справа — працювати. Коли я ходжу до них у гості, мені доводиться стримувати свої блювотні рефлекси на кожному кроці. Десь валяються шкарпетки Інни, десь її спідня білизна, на підлозі – футболочка, скрізь її волосся: на гребінці, у раковині, у ванній – скрізь. На плиті – нічого. Їжу вони постійно замовляють, а про пил і говорити не варто. Загалом, видовище не для людей зі слабкими нервами. Якось я покликала сина до себе на серйозну розмову.
Я сказала йому, що йому слід розлу читися з Інною якнайшвидше, адже вона явно не домашня дівчина. Їй тільки нові шмотки, та гулянки подавай.А син каже, мовляв, вони одне одного люблять і за жодних обставин один від одного не відмовляться.Я навіть перестала за їхню квартиру платити, щоб син зрозумів, що не туди його гроші йдуть… але я зрозуміла, що швидше за все, просто псую наші з сином стосунки. Нічого більше.Тепер я не знаю, чи варто мені щось робити, може, вибачитись перед сином, чи він через час все сам зрозуміє і відмовиться від Інни?!