З моїм колишнім чоловіком до весілля ми зустрічалися 3 роки. Він був мій перший хлопець і я була щаслива, що він і буде моїм чоловіком. Нам тоді було по 23 роки. Після весілля ми жили на знімній квартирі, хоча мені від бабусі і дісталася квартира, але вона була на околиці міста і дуже старенька. А ми з чоловіком працювали в центрі і орендували поблизу. Але, як виявилося, шлюб наш не був міцним. Через півтора року він опинився в ліжку з моєю подругою. Ця справа не могла довго залишатися в таємниці. Одного разу я їх застала разом. І попрощалася з обома.
Тепер у мене немає чоловіка і втратила «кращу» подругу. Але це мене не зламало, так як я і до того не була кращої думки про мужиків. Мій же виявився одним з багатьох, хто не дорожив сім’єю. Я не кину лася в сльози і депресії у мене не було. Навпаки, я взяла себе в руки і стала насолод жуватися тим, що маю. Відремонтувала квартиру, купила машину в кредит, записалася на пілатес. Купила собі путівку на море.
Там я несподівано познайомилася з симпатичним, молодим чоловіком. Він був повною протилежністю колишнього чоловіка. Повернувшись, ми продовжили наш роман. Я не поспішала заводити серйозних відносин з ним. Але через 7 місяців він запросив мене в ресторан і заздалегідь сказав, що йому треба сказати мені щось дуже важливе. Я уважно слухала його, а він почав: — Олена, ми вже 7 місяців з тобою зустрічаємося, і ти мені шалено подобаєшся, я хочу, щоб ми перейшли на новий рівень відносин, і пропоную тобі переїхати до мене. Але за однієї умови, що ти завжди будеш в такій же формі, не погладшаєш навіть на кілограм, навчишся для мене готувати смачні сніданки і обіди, ну і кинеш пити, адже мені потрібно здорове потомство. Я йому відповіла, що я не кобила, яка буде заради його потомства на все це підписуватися. Встала і пішла.