Моя сестра дуже наївна. Вона хотіла продати квартиру, а я переконала її. Наші батьки пішли з життя багато років тому. Ми з сестрою завжди були у добрих стосунках. Батьки нам із сестрою залишили три квартири: дві двійки та одну однушку. Однушку ми продали, сестра захотіла собі купити машину, а я вклала у справу.Коли вона вийшла заміж, ми з сестрою почали рідко зустрічатися, бо кожен мав свої справи. Вона мені казала, що у них все чудово. А потім я помітила, що її чоловік є дуже меркантильною людиною.
Він переконав мою сестру, щоб та продала свою квартиру, і вони взяли в трикімнатну іпотеку. Чоловік це говорив, нібито хоче дитину, і їм буде тісно жити в цій квартирі. Але я одразу зрозуміла, що в нього на думці. Він просто хотів, щоб вони купили спільну квартиру. Йому дісталася б половина квартира задарма.Спочатку моя сестра не хотіла мені вірити, але потім сама подумала, що буде правильно, якщо вона не продаватиме цю квартиру. Вона відмовила чоловікові. Сестра сказала, що якщо він хоче нову квартиру, то вони можуть взяти через материнський капітал, коли народиться дитина.
Чоловік одразу показав свій характер і пішов жити із мамою. Коли він побачив, що дружина нічого не робить, щоб повернути назад, сам повернувся через 2 дні. Щоправда, зі мною зараз він перестав спілкуватися, але з моєї сестри не зробили дурню і не обдурили.Цим своїм вчинком він довів, що справді меркантильна людина і хотів задарма отримати половину квартири. Мені й самій неприємно спілкуватися з ним. Зате я знатиму, що у моєї сестри і її майбутньої дитини буде своє житло, а вона нехай живе на умовах моєї сестри і задовольняється тим, що має.