Почну з того, що у мене є 3-кімнатна квартира, що дісталася мені у спадок (ця квартира вже близько 70-и років належить моїй родині), і 15-річний син від першого шлюбу. Мені 36, а нещодавно до мене переїхав мій 39-річний коханий, Влад. Спочатку ми жили втрьох, потім Влад сказав, що його доньці, 13-річній Насті, ніде спати в будинку її матері. Настя переїхала до мене. Для дівчинки я звільнила свій колишній кабінет. Я прибрала звідти всі свої речі, щоб у дівчинки був особистий простір. Скажу відразу, характер у Насті виявився не цукор. Вона з першого ж дня свого перебування в моєму будинку почала котити каոризи і icтерики.
Настю не влаштовувало те, що шафа в кімнаті мого сина більше «її» шафи. Через це вона вимагала у мене нову кімнату і всіляко маніпулювала моїм сином, типу: — Це ти мені кажеш? От коли віддаси мені свою кімнату, тоді й подумаю, як тобі відповісти, — так, дрібна маніпуляторша. Справа в тому, що Влад завжди захищає дочку. Він каже, мовляв, був таким же, і цей «характер» пройде з віком. Кімната-далеко не єдина вимога Насті. Вона дуже вибаглива до їжі – справжній гурман, нічого не скажеш. Настя запросто може сказати мені: «я таке не їм, приготуй мені що-небудь інше.”.
А тиждень тому вона просто показала пік свого нaxa6ства. З її кімнати доносився жa_xливий запах. Я попросила прибратися в кімнаті, адже вона мене в свій «особистий простір» не пускала. Виявилося, що я в своєму будинку ніхто, і кликати мені ніяк. Тоді я розлютилася не на жарт. Я сказала, що, якщо вона збирається і далі так по-хамськи поводитися, може збирати речі і повертатися до матері; я в своєму будинку її терпіти не збираюся. На захист Насті встав Влад. Я і йому все це висловила. Тепер я не знаю, як далі підуть наші відносини. Сподіваюся, я не остаточно їх зіпсувала. Хоча, знаєте, якщо він не поважає мене і мій особистий простір — нехай котиться далеко і надовго.