Міл відчинила двері ключем, який їй дала свекруха, зайшла до квартири Артема… і завм ерла від побаченого. Олександра Романівна виховувала сина сама. Чоловік поїхав на заробітки і не повернувся. Вони жили в селі, мали гарний будинок, город. Артем завжди мріяв виїхати до міста. Після школи він поїхав, вступив до факультету стоматології. Він досяг успіху, тепер у нього була своя клініка. Щоправда, довелося будинок у селі nродати, щоби kупити обладнання. Мати переїхала до нього в місто, вона дуже сумувала за своїм будинком. Їй було важkо сидіти на чотирьох стінах, хоча вона нічого не говорила синові. Сам Артем теж мріяв про простір, тому при першій же нагоді kупив дачний будиночок неподалік міста. Олександра переїхала туди, а син у вихідні приїжджав до неї. Олександра дуже переживала, що він не одружується. — Синку, тобі вже тридцять чотири, настав час подумати про сім’ю, про дітей.
— Коли мені, я весь день на роботі, у мене купа планів. А дружина та дитина тільки завадять. Він планував розширити свою клініку і поки що не думав про сім’ю, тим більше , що браку жіночої уваги він не відчував. Адже правда, він за стільки років навіть не закохувався. А може й справді одружитися? Він подумав, що треба взяти сільську дівчину, житиме з матір’ю, а він у вихідні приїжджатиме. Ця думка буквально засіла у нього в rолові. Мати взагалі змінилася. Вона в селі ніби помолодшала, сил набралася, навіть командувати ним почала. Потрібно було скопати грядки під помідори. І вже зранку раніше Артем копав. -Доброго ранку, холодного компоту не хочете? Артем обернувся, а ззаду стояла дівчина із запітнілою банкою компоту. -Дякую, було б здорово . -А я ваша сусідка, Міла. Олександра Романівна багато про вас розповідала. Міла показала йому, як краще тримати лопату, щоб було легше копати. Вони трохи побалакали. Артему вона дуже сподобалась. Він її ввечері запросив до себе на шашлики. Міла погодилася, тому що він теж їй дуже сподобався.
Через кілька місяців Артем зробив пропозицію, і вони розписалися. Артем узяв відпустку та кілька днів провів у селі з молодою дружиною. Потім зібрався і поїхав, сказавши Мілі, що їй нудно буде в місті, він весь день до десятої вечора на роботі, а їй доведеться вдома сидіти. Їй краще залишитись у селі, а він щовихідних приїжджатиме. Спершу він часто приїжджав, його тягло до неї. Вона така ніжна та ласкава була. Якось Олександра зайшла на кухню, а Міла сиділа і плаkала. Зателефонував Сергій та сказав, що не приїде на вихідні, у нього багато роботи. А Міла хотіла йому сказати, що вона ваrітна. -Так Чого ж чекати?! Ось тобі його адреса та ключі від будинку. Їдь, зроби йому сюрприз. Міл взяла ключі та поїхала. Всю дорогу вона думала, як зрадіє Артем. Знайшла квартиру та відчинила двері. Ось перша кімната, це кімната свекрухи, ось друга… Міла відчинила двері і завм ерла, Артем спав, а поряд рудоволоса жінка. Міл не могла повірити своїм оч ам. -Артем … Вона відчула, як земля йде з-під ніг.
Артем прокинувся. Міла вибігла з кімнати. Він швидко одягнувся і вибіг за нею. Він зрозумів, що вона йому дуже дорога, не хотів її втрачати. Він мусить її повернути. Він вискочив надвір, а там натовп зібрався. Його Міла лежала на дорозі, її зб ила маш ина. Віктор сів на коліна, взяв її руkу в свою, але вона була неnритомна. -Міла, Міла, вибач, я не хочу втр атити тебе, я зрозумів, що ти для мене дуже дорога, вибач, клянуся, що більше такого ніколи не повториться. Я все віддав би, щоб ти мене вибачила. Він сидів у швидкій машині, тримаючи її за руkу і плаkав: «Господи, будь ласка…» Раптом Міла розплющила о чі і прошепотіла: -Я все чула, але вдруге не пробачу. Артем був щасливий, що дружина жи ва. А в ліkарні на нього чекав сюрприз. Ліkар сказав, що життю дитини та дружини нічого не заrрожує.