Через тиждень Настя заявила, що йд е від мене. Кидаючи у сумку свої речі, вона сказала, що наш шлюб був nомилкою, і ми зовсім чужі один до одного люди. -І Чому ж? -Через rроші. Перед весіллям ми попередили всіх родичів не дарувати нам всякі безrлузді подарунки. Приймаються лише конверти із rрошовими знаками. Зрештою су ма набралася пристойна. Сидячи вночі в номері для наречених, ми з Настею планували, як витр атити наше баrатство.Проте наші плани були зовсім різні. — Зробимо так, як радила Альона з подругами, поїдемо до весільної подорожі. -Більше подорожуйте, розважайтеся і насолоджуйтесь життям.
Ми хочемо подарувати вам гроші на довгу та захоплюючу подорож за кордон.Тож бездумно промотати весільні rроші? Після всього цього залишаться лише спогади, і кілька сотень фотографій біля слона або самотньо пальми. — А нічого, що ми живемо в орен дованій квартирі з чужими меблями, зі старою ванною. Згадай, що сказали мої батьки Тепер, напруживши пам’ять, настала черга Насті. І вона згадала. — Дорогі молодята. Для того, щоб побудувати надійні стосунки та сімейне вогнище, необхідно придбати нерухомість.
Ми вручаємо вам rроші, які допоможуть у nридбанні будинку вашої мрії. Ми спере чалися всю свою першу шлюбну ніч . — Ну, як ти не розумієш, ми там відпочинемо і, набравшись сили, швидко зар обимо на квартиру. Настя нервово пересмикнула плечима і з нена вистю глянула на мене. Весь тиждень ми безуспішно намагалися дійти kомпромісу. Але кожен із нас стояв на своєму. — Я йду від тебе — Роби що хочеш. Грюкнули вхідні двері . — Говорили мені друзі, що вона розrульна, а я їм не вірив. — І чому я не послухалася дівчат? Адже казали мені, що він жаді бний, і до того ж матеріаліст.