Я працюю провідницею в поїзді, і часом бувають рейси, на яких залишаюся добу. А потім два дні вдома відпочиваю, відсипаюся. З таким графіком роботи я вже звикла. Адже мій син уже доросла людина, одружився, має свою сім’ю. Я знайшла свою радість лише у онуках. Одній 5 років, другій три роки. Тільки завдяки ним я усміхаюся і мені хочеться жити далі. І невістка зрозуміла це, вирішила мою користуватися.
Я прийшла додому вранці після зміни, була втомлена, мені терміново потрібен був сон. Але тут до мене вдається невістка: -Ой посидіть із онуками, у мене термінові справи з’явилися. -Я Після зміни, я зараз засну … -Ну хоча б кілька годин, мені швидко потрібно справи закінчити, тим більше ви самі казали, що онуки ваша відрада, ну ось і проводіть більше часу разом. У мене заплющувалися очі, але почуття відповідальності не давало мені заснути. Невістка сказала, що впорається за дві години, а сама забрала дітей лише надвечір, коли в мене від недосипу під нявся тиск. Через пару днів
все повторилося. Знову я втомлена прийшла додому, мріяла про те, що зараз ляжу спати. Аж раптом стукає до мене додому невістка і просить посидіти з онуками, а я й відмовити не можу. А нещодавно мені сусідка каже, що моя невістка занадто себе любить, кожні два дні в салон краси ходить. Я здивувалася та зателефонувала синові. Насправді, виходить так, що коли невістка мені віддає дітей, то у неї не робочий день, а вона проводить час у салоні краси. Тобто поки я жерт вую своїм здоров’ям, своїм часом та сном, невістка весело проводить час. Сьогодні ввечері на неї чекає дуже серйозна розмова.