Таня вийшла заміж за Андрія в двадцять років. Через рік у них наро дився син Сашка, копія батька. Коли батько Тані помер і її мати залишилася одна-одинешенька, молоді переїхали до неї. Щоб тій не було самотньо. Квартира була велика, тісноти не було. Однак нормального співіснування тещі і зятя не відбулося. Що та, що інший були нестриманими в словах. Після чергової словесної дуелі з тещею, якраз під Новий Рік, Андрій зібрав речі і переїхав до батьків. Таня проревіла два дні. Потім вирішила зателефонувати чоловікові, але той кинув трубку… Зустріч Нового року у Тані з матір’ю пройшла невесело. Вранці зателефонувала свекруха.
Запрошувала Таню з Сашком до себе, мовляв за онуком скучили. — Не піду, — відповіла невістка. — Андрій зі мною навіть говорити не хоче. — А його вдома немає, — сказала свекруха. У Таніній душі прокинулися ревнощі «і де той гуляє?!», і вона погодилася. Свекор зустрів їх ласкаво, розцілував невістку і повів онука гратися. А свекруха з невісткою влаштувалися на кухні. — Танюш, ти прости свого дурня запального. Весь в батька. Але це вони на мову неприборкані. Серця у них золоті. Тільки заїкнися, відразу на доnомогу прийдуть. І віддані. Мій жодного разу мені не зраджував… — Віддані?! А де і з ким ваш син зараз?! — Таня не втрималася і розревілася.
— Ти давай, приляж, відпочинь. Потім поговоримо, — свекруха дала невістці заспокійливого і поклала в спальні. Тані приснився дивовижний сон — її цілує Андрій і примовляє » Моя, ніколи не відпущу…»Таня прокинулася. Андрій ніжно обіймав її. — Це не сон! Пусти! Зрадник! Ти де всю ніч гуляв, — намагалася вирватися з його рук Таня. — У братика, Артема. Де ж ще. Таня осіклася. Адже вона з Андрієм кожен Новий рік зустрічали з Артемом і його дружиною. А вона навіть не подзвонила їх привітати… Теща з зятем помирилися, але квартиру матері все ж розміняли… Іноді Таня з жахом думала, а чим би завершилася та сварkа, якби її свекруха була такою, якою були свекрухи в розповідях подружок?