Влад уваги своєї однокурсниці Інни домагався два роки. І досяг. Дівчина відповіла на його почуття. І тепер з подивом думала: «Чому я так довго чинила опір? Адже мій Влад найкращий!». Ще через півроку вони одружилися. Після закінчення університету вони влаштувалися працювати у різні фірми. На місці роботи Інна одразу сподобалася начальнику, той поклав на неї око. Але він не став діяти напалмом, підкочував до дівчини зі спритністю досвідченого ловця. Через деякий час Інна раптом зрозуміла, що її начальник приваблює більше, ніж чоловік. Вона всіма силами пручалася почуттям, що нахлинули, але все більше і більше бажала начальника.
Настав день, і начальник наказав Інні збиратися у спільне відрядження. Дівчина здогадувалася, що може статися під час відрядження. Але не бажання, ні сил відмовитись від поїздки в неї не було. Першого ж вечора, після вечері , вони піднялися до неї в номер. І Інна віддалася чоловікові з усією пристрастю. Повернувшись додому, дівчина усвідомила прірву, в яку впала, піддавшись пристрасті. І намучившись докорами совісті тиждень, вона у всьому зізналася чоловікові. Влад вислухав її, нічого не сказавши, взяв куртку та пішов з дому. Повернувся наступного дня, змарнілим, мало не постарів за добу. — Інно, я дуже люблю тебе. Але пробачити та забути не зможу. Я йду.
На розлучення подам сам. І більше Інна його не бачила. Дівчина тиждень, замучена докорами сумління і тугою за чоловіком, плакала. Навіть пробувала додзвонитися до Влада. Але той не відповів. Коли дівчина виплакала горе, вона прийшла до офісу та звільнилася з роботи. Минуло п’ять років. Більше таких чоловіків, яким був для неї, Влад Інна не зустріла. Так і живе одна. Від спільних знайомих дізналася, що колишній одружився, у них росте син. А вона продовжує досі любити Влада і готова віддати все на світі, щоб повернути час і не робити такої помилки.