Ми з чоловіком одружені вже 3 роки. У нас наро дилося маля через півтора роки після весілля. Раніше я була у матеріально-благополучному стані, тобто у фінансовому плані ні від кого не залежала. Сама заробляла не тільки для себе, а й для сім’ї: купувала продукти та речі для дому, добре одягалася, платила половину орендованої квартири. Але після того, як вийшла у деkрет, ніяк не можу бути самодостатньою. Наші стосунки з чоловіком зіпсувалися, на мою думку, це через браk грошей. Чоловік спочатку просив мене не поспішати з дітьми, доки у нас все не налагодиться. Але вагітність раптово настала, що робити?
Не можу сказати, що ми були бідні, але тепер треба заощаджувати. У мене деkретні невеликі, переважно живемо на його зарплату. Намагаюся позбавити себе будь-якої нової моделі одягу, доношувати старі речі. Іноді допомагали батьки, сестра давала свої старі речі, косметикою не користувалася, манікюр робила сама. Я з усіх сил намагалася заощадити. Чоловік грішми розпоряджається трішки вільніше, може витратити гроші на зустріч із друзями або купити хороший гаджет, незважаючи на те, що я давно не бачила подруг, а мій телефон був старим, навіть екран розбитий. Але я нізащо про це не говорю, не хочу сваритися з ним через такі дрібниці.
Нещодавно я вирішила зробити подарунок від імені чоловіка. Незабаром мій день наро дження, хотіла пофарбувати волосся у салоні. Однак, коли він почув про це, обрушився на мене зі звинуваченнями і з невдоволеннями, що, мовляв, я хочу бути схожою на дівчат легкої поведінки, яких весь час показували по телевізору. Я йому наплакала, що до деkрету я доглядала і одягалася краще, а він назвав мене «корисливою і невдячною». Все це відбило у мене відзначати день наро дження. Чоловік це роз лютило ще більше, і він поїхав до бару, залишивши мене одну з дитиною. Плачу від образи, збираюся подавати заяву на розлучення – і на аліменти.